почорнити

ПОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, кого, що.

Док. до чорни́ти.

В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Л. Мартович);

Жар .. притьмарив хлопцеві очі, стягнув і почорнив щоки (М. Стельмах);

Кажуть, брехня до людини не пристане, але почорнить, як та сажа (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. почорнити — почорни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. почорнити — -ню, -ниш, перех. Док. до чорнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почорнити — ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). — Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б.  Словник синонімів української мови
4. почорнити — Почорни́ти, -рню́, -рни́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. почорнити — ПОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. Док. до чорни́ти. В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Март., Тв., 1954, 151); Жар..  Словник української мови в 11 томах
6. почорнити — Почорнити, -ню́, -ниш гл. Почернить.  Словник української мови Грінченка