Значення в інших словниках
-
почорнілий —
див. чорний
Словник синонімів Вусика
-
почорнілий —
[почоурн’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
почорнілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до почорніти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
почорнілий —
ПОЧОРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до почорні́ти. Небілена спочатку, почорніла від негоди, .. стояла вона [тюрма] над горою (Панас Мирний); Превисокі липи зовсім заступають і заслоняють стародавню дерев'яну почорнілу церковцю (І.
Словник української мови у 20 томах
-
почорнілий —
Почорні́лий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
почорнілий —
ПОЧОРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до почорні́ти. Небілена спочатку, почорніла від негоди,.. стояла вона [тюрма] над горою (Мирний, І, 1954, 319); Превисокі липи зовсім заступають і заслоняють стародавню дерев’яну почорнілу церковцю (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
почорнілий —
Почорнілий, -а, -е Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Мир. Пов. II. 41. Почорнілий дах.
Словник української мови Грінченка