Великий тлумачний словник сучасної мови

почорнілий

почорні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до почорніти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. почорнілий — почорні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. почорнілий — див. чорний  Словник синонімів Вусика
  3. почорнілий — [почоурн’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
  4. почорнілий — ПОЧОРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до почорні́ти. Небілена спочатку, почорніла від негоди, .. стояла вона [тюрма] над горою (Панас Мирний); Превисокі липи зовсім заступають і заслоняють стародавню дерев'яну почорнілу церковцю (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. почорнілий — Почорні́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. почорнілий — ПОЧОРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до почорні́ти. Небілена спочатку, почорніла від негоди,.. стояла вона [тюрма] над горою (Мирний, І, 1954, 319); Превисокі липи зовсім заступають і заслоняють стародавню дерев’яну почорнілу церковцю (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  7. почорнілий — Почорнілий, -а, -е Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Мир. Пов. II. 41. Почорнілий дах.  Словник української мови Грінченка