Орфографічний словник української мови

празникування

празникува́ння

іменник середнього роду

святкування

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. празникування — -я, с., розм. Дія за знач. празникувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. празникування — ПРАЗНИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. празникува́ти. Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання у людей, що нібито не вірять в те, во ім'я чого установлені і свята, і обряди (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. празникування — СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін.  Словник синонімів української мови
  4. празникування — Празникува́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. празникування — ПРАЗНИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. празникува́ти. Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання у людей, що нібито не вірять в те, во ім’я чого установлені і свята, і обряди (Л. Укр., V, 1956, 426).  Словник української мови в 11 томах