празникування —
празникува́ння іменник середнього роду святкування розм.
Орфографічний словник української мови
празникування —
-я, с., розм. Дія за знач. празникувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
празникування —
ПРАЗНИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. празникува́ти. Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання у людей, що нібито не вірять в те, во ім'я чого установлені і свята, і обряди (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
празникування —
СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін.
Словник синонімів української мови
празникування —
ПРАЗНИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. празникува́ти. Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання у людей, що нібито не вірять в те, во ім’я чого установлені і свята, і обряди (Л. Укр., V, 1956, 426).
Словник української мови в 11 томах