пращник —
-а, ч., іст. Воїн, озброєний пращею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пращник —
ПРА́ЩНИК, а, ч., іст. Воїн, озброєний пращею. На стінах .. були приготовлені купи каміння, за заборолами – діжки з гарячою смолою, на городницях [частинах укріплення] стояли лучники й пращники (С.
Словник української мови у 20 томах
пращник —
ПРА́ЩНИК, а, ч., іст. Воїн, озброєний пращею. На стінах.. були приготовлені купи каміння, за заборолами — діжки з гарячою смолою, на городницях [частинах укріплення] стояли лучники й пращники (Скл.
Словник української мови в 11 томах