Великий тлумачний словник сучасної мови

пращник

пра́щник

-а, ч., іст.

Воїн, озброєний пращею.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пращник — пра́щник іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. пращник — ПРА́ЩНИК, а, ч., іст. Воїн, озброєний пращею. На стінах .. були приготовлені купи каміння, за заборолами – діжки з гарячою смолою, на городницях [частинах укріплення] стояли лучники й пращники (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. пращник — ПРА́ЩНИК, а, ч., іст. Воїн, озброєний пращею. На стінах.. були приготовлені купи каміння, за заборолами — діжки з гарячою смолою, на городницях [частинах укріплення] стояли лучники й пращники (Скл.  Словник української мови в 11 томах