прегарно

прега́рно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. прегарно — також у сполуч. зі сл. гарно, розм. Присл. до прегарний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прегарно — ПРЕГА́РНО, також у сполуч. зі сл. гарно, розм. Присл. до прега́рний. Співаєш ти (всяк згодиться) прегарно; Але послухай, як шепоче ліс (П. Грабовський); Але послухай, як шепоче ліс... (П.  Словник української мови у 20 томах
3. прегарно — Прега́рно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. прегарно — ПРЕГА́РНО, також у сполуч. із сл. гарно, розм. Присл. до прега́рний. Співаєш ти (всяк згодиться) прегарно; Але послухай, як шепоче ліс… (Граб., І, 1959, 260); Читав [професор лекцію] прегарно й толкував [тлумачив] (Коб., III, 1956, 325); // у знач.  Словник української мови в 11 томах