приблудько

приблу́дько

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Значення в інших словниках

1. приблудько — див. подорожній  Словник синонімів Вусика
2. приблудько — -а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що приблуда 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приблудько — ПРИБЛУ́ДЬКО, а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що приблу́да 1. Його штовхали крізь весь загін до Чубенка, всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька, кожне не жалувало рук (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. приблудько — ПРИБЛУ́ДА розм. (зайшла, немісцева людина, що випадково опинилася де-небудь, пристала до когось), ЗА́ЙДА розм., ЗАХО́ЖИЙ (ЗАХО́ЖА ж.) розм., ПРИПЛЕ́НТАЧ розм., ЗАБЛУ́ДА зневажл., ЗАБРО́ДА зневажл., ЗАВОЛО́КА перев. зневажл., ПРИБЛУ́ДЬКО зневажл.  Словник синонімів української мови
5. приблудько — ПРИБЛУ́ДЬКО, а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що приблу́да 1. Його штовхали крізь весь загін до Чубенка, всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька, кожне не жалувало рук (Ю. Янов., II, 1958, 212).  Словник української мови в 11 томах