приблудько
ПРИБЛУ́ДЬКО, а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що приблу́да 1.
Його штовхали крізь весь загін до Чубенка, всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька, кожне не жалувало рук (Ю. Янов., II, 1958, 212).
Словник української мови (СУМ-11)