Значення в інших словниках
-
приблудько —
приблу́дько іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
приблудько —
-а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що приблуда 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приблудько —
ПРИБЛУ́ДЬКО, а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що приблу́да 1. Його штовхали крізь весь загін до Чубенка, всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька, кожне не жалувало рук (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
-
приблудько —
ПРИБЛУ́ДА розм. (зайшла, немісцева людина, що випадково опинилася де-небудь, пристала до когось), ЗА́ЙДА розм., ЗАХО́ЖИЙ (ЗАХО́ЖА ж.) розм., ПРИПЛЕ́НТАЧ розм., ЗАБЛУ́ДА зневажл., ЗАБРО́ДА зневажл., ЗАВОЛО́КА перев. зневажл., ПРИБЛУ́ДЬКО зневажл.
Словник синонімів української мови
-
приблудько —
ПРИБЛУ́ДЬКО, а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що приблу́да 1. Його штовхали крізь весь загін до Чубенка, всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька, кожне не жалувало рук (Ю. Янов., II, 1958, 212).
Словник української мови в 11 томах