привозити —
-ожу, -озиш, недок., привезти, -зу, -зеш; мин. ч. привіз, -везла, -везло; док., перех. Везучи, доставляти кого-, що-небудь кудись. || Доставляти комусь що-небудь призначене для нього. || Прибуваючи звідки-небудь, мати при собі, везти з собою щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
привозити —
ПРИВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПРИВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. приві́з, везла́, ло́; док., кого, що. Везучи, доставляти кого-, що-небудь кудись. Аж ось із Києва привозять Княжну. Мов сонечко зійшло Над обікраденим селом (Т.
Словник української мови у 20 томах
привозити —
ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
привозити —
Приво́зити, -во́жу, -во́зиш, -во́зять; приво́зь, -во́зьмо, -во́зьте; див. приве́зти́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
привозити —
ПРИВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПРИВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. приві́з, везла́, ло́; док., перех. Везучи, доставляти кого-, що-небудь кудись. Аж ось із Києва привозять Княжну. Мов сонечко зійшло Над обікраденим селом (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
привозити —
Привозити, -жу, -зиш сов. в. привезти, -зу, -зе́ш, гл. Привозить, привезти. Чим я тоді дровець привезу? Рудч. Ск. II. 7.
Словник української мови Грінченка