приволочений

приволо́чений 1

дієприкметник

дотягнений кудись

розм.

приволо́чений 2

дієприкметник

розпушений — про ґрунт, землю

рідко

Значення в інших словниках

1. приволочений — I -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до приволокти, приволікти. II -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до приволочити 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. приволочений — ПРИВОЛО́ЧЕНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. до приволокти́, приволікти́. Ваня сидів на сухій колоді, приволоченій з лісу, вслухався в смачне, дуже сопіння поснулих друзів і в хворобливе марення пораненого (Іван Ле). ПРИВОЛО́ЧЕНИЙ², а, е, рідко. Дієпр. пас.  Словник української мови у 20 томах
3. приволочений — ПРИВОЛО́ЧЕНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до приволокти́, приволікти́. Ваня сидів на сухій колоді, приволоченій з лісу, вслухався в смачне, дуже сопіння поснулих друзів і в хворобливе марення пораненого (Ле, Клен. лист, 1960, 95).  Словник української мови в 11 томах