Орфографічний словник української мови

привітно

приві́тно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. привітно — Присл. до привітний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. привітно — ПРИВІ́ТНО. Присл. до приві́тний. Люди бадьорилися і дивилися якось привітніше на світ (І. Франко); Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові (О. Довженко); Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. привітно — Приві́тно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. привітно — ПРИВІ́ТНО. Присл. до приві́тний. Люди бадьорилися і дивилися якось привітніше на світ (Фр., VIII, 1952, 98); Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові (Довж.  Словник української мови в 11 томах