Великий тлумачний словник сучасної мови

привітно

приві́тно

Присл. до привітний.

|| у знач. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. привітно — приві́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. привітно — ПРИВІ́ТНО. Присл. до приві́тний. Люди бадьорилися і дивилися якось привітніше на світ (І. Франко); Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові (О. Довженко); Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. привітно — Приві́тно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. привітно — ПРИВІ́ТНО. Присл. до приві́тний. Люди бадьорилися і дивилися якось привітніше на світ (Фр., VIII, 1952, 98); Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові (Довж.  Словник української мови в 11 томах