приділ —
І храм-приділ 1. Частина великого храму, у якій установлено додатковий престол, щоб уможливити здійснення Літургії в цьому храмі більше ніж один раз на день; 2. Те саме, що вівтар бічний
Словник церковно-обрядової термінології
приділ —
-а, ч. 1》 Окремий, боковий вівтар (додатковий до головного) у православному храмі. 2》 діал. Призначення до якогось місця чи якоїсь справи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приділ —
ПРИДІ́Л, а, ч. Окремий, боковий вівтар (додатковий до головного) у православному храмі. Бояри й дружинники стояли скрізь – зразу за молодими й біля криласів, у бокових приділах (А. Хижняк); Похований [князь Володимир] у церкві святої Богородиці в приділі Святого Клемента (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
приділ —
при́діл належна частка; пай (ст): Свій приділ цих кальорій я віддавав своїм друзям, які цілісінький день варили якусь зупку (Загачевський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
приділ —
ВІВТА́Р (відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол), ОЛТА́Р заст., ПРИДІ́Л (боковий вівтар). Церква була порожня, Прокопенко кашлянув і попрямував до вівтаря (О.
Словник синонімів української мови
приділ —
ПРИДІ́Л, а, ч. Окремий, боковий вівтар (додатковий до головного) у православному храмі. Бояри й дружинники стояли скрізь — зразу за молодими й біля криласів, у бокових приділах (Хижняк...
Словник української мови в 11 томах
приділ —
1. Додатковий, менший за розмірами православний храм із престолом, який прибудований до основної церкви або вписаний у її обсяг. Також має вівтар з іконостасом. Часто носить назву — боковий вівтар. 2. Прибудова з вівтарем до католицького храму, яка також називається капелою.
Архітектура і монументальне мистецтво
приділ —
Приділ, -лу м. Назначеніе, пріуроченіе къ какому либо мѣсту, дѣлу. І приділу хиба йому не буде? Конст. у. Треба кожній дитині приділ дати: тому пити, тому їсти, те спати хоче, а те спинити. Волч. у.
Словник української мови Грінченка