приділ
ВІВТА́Р (відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол), ОЛТА́Р заст., ПРИДІ́Л (боковий вівтар). Церква була порожня, Прокопенко кашлянув і попрямував до вівтаря (О. Довженко); Піп з чашею пішов ув олтар (Панас Мирний); Похований (князь Володимир) у церкві Святої Богородиці в приділі святого Клемента (П. Загребельний).
Словник синонімів української мови