Значення в інших словниках
-
признака —
-и, ж., розм. 1》 Те саме, що ознака. 2》 Те, що нагадує про кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
признака —
Прикмета, знак, ознака, познака, узнака, див. примітка
Словник чужослів Павло Штепа
-
признака —
ПРИЗНА́КА, и, ж., розм. 1. Те саме, що озна́ка. Ростом середня [пані], може, навіть занадто утла, зовсім не визначалася повними й круглими формами тіла, які є так часто признакою білявок (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
признака —
ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал.
Словник синонімів української мови
-
признака —
Призна́ка, -ки, -ці; -на́ки, -на́к
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
признака —
ПРИЗНА́КА, и, ж., розм. 1. Те саме, що озна́ка. Ростом середня [пані], може, навіть занадто утла, зовсім не визначалася повними й круглими формами тіла, які є так часто признакою білявок (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
-
признака —
Признака, -ки ж. Знакъ, признань, примѣта. Мнж. 32. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. АД. І. 108. І признаки навіть нема теперки, що був став. Камен. у.
Словник української мови Грінченка