Значення в інших словниках
-
прикінцевий —
[приек'інцевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
прикінцевий —
-а, -е. 1》 Який міститься при кінці чого-небудь. 2》 Останній, підсумковий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прикінцевий —
ПРИКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. 1. Який міститься при кінці чого-небудь. Всі часточки листка [картоплі], які розміщені між кінцевою і першою парою бічних часток, називаються прикінцевими часточками (з наук. літ.). 2. Останній, заключний.
Словник української мови у 20 томах
-
прикінцевий —
ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ (який завершує, закінчує що-небудь), ЗАКЛЮ́ЧНИЙ, ПІДСУМКО́ВИЙ, ФІНА́ЛЬНИЙ, ОСТА́ННІЙ, КІНЦЕ́ВИЙ (КІНЦЬОВИ́Й), ПРИКІНЦЕ́ВИЙ. Роман "Перекоп", що з'явився через кілька років після "Таврії", став другою, завершальною книгою дилогії (Л.
Словник синонімів української мови
-
прикінцевий —
Прикінце́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прикінцевий —
ПРИКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. 1. Який міститься при кінці чого-небудь. Всі часточки листка [картоплі], які розміщені між кінцевою і першою парою бічних часток, називаються прикінцевими часточками (Картопля, 1957, 181). 2. Останній, заключний.
Словник української мови в 11 томах