Значення в інших словниках
-
прикінчити —
див. прикінчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прикінчити —
ПРИКІНЧИ́ТИ див. прикі́нчувати.
Словник української мови у 20 томах
-
прикінчити —
УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ) (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ (ЗАСТРІ́ЛИТИ), УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИТИ), ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
прикінчити —
ПРИКІНЧИ́ТИ див. прикі́нчувати.
Словник української мови в 11 томах
-
прикінчити —
Прикінчати, -ча́ю, -єш сов. в. прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Доканчивать, докончить. Мнж. 61.
Словник української мови Грінченка