примітно —
Присл. до примітний 1). || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
примітно —
ПРИМІ́ТНО. Присл. до примі́тний 1. А де корабель наш пробіг, Дорога там довга й широка... І ледве примітно для ока Рожевіє пінистий край (Леся Українка); Небо на сході примітно сіріло (П. Панч); // у знач. пред.
Словник української мови у 20 томах
примітно —
ПРИМІ́ТНО. Присл. до примі́тний 1. А де корабель наш пробіг, Дорога там довга й широка… І ледве примітно для ока Рожевіє пінистий край (Л. Укр., І, 1951, 20); Небо на сході примітно сіріло (Панч, II, 1956, 480); // у знач. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах