Великий тлумачний словник сучасної мови

примітно

примі́тно

Присл. до примітний 1).

|| у знач. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. примітно — примі́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. примітно — ПРИМІ́ТНО. Присл. до примі́тний 1. А де корабель наш пробіг, Дорога там довга й широка... І ледве примітно для ока Рожевіє пінистий край (Леся Українка); Небо на сході примітно сіріло (П. Панч); // у знач. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. примітно — ПРИМІ́ТНО. Присл. до примі́тний 1. А де корабель наш пробіг, Дорога там довга й широка… І ледве примітно для ока Рожевіє пінистий край (Л. Укр., І, 1951, 20); Небо на сході примітно сіріло (Панч, II, 1956, 480); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах