Орфографічний словник української мови

прирозумілий

прирозумі́лий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прирозумілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до прирозуміти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прирозумілий — ПРИРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до прирозумі́ти. “Не треба листів..!” – хотів був гукнути Микола Павлович їй услід, але цікавість перечитати хитро прирозумілу принаду переважила, і він стримав себе (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
  3. прирозумілий — ПРИРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до прирозумі́ти. «Не треба листів..!» — хотів був гукнути Микола Павлович їй услід, але цікавість перечитати хитро прирозумілу принаду переважила, і він стримав себе (Л. Янов., І, 1959, 375).  Словник української мови в 11 томах