прирулювати —
-юю, -юєш, недок., прирулити, -лю, -лиш, док. 1》 неперех.Керуючи кермом, під'їжджати куди-небудь. 2》 перех. Керуючи кермом, підводити що-небудь кудись, до чогось, доводити до якогось місця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прирулювати —
ПРИРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРУЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. що і без дод., спец. Керуючи кермом літака, під'їжджати куди-небудь (про льотчика). Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (Іван Ле). 2. спец.
Словник української мови у 20 томах
прирулювати —
ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
прирулювати —
ПРИРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРУЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. неперех. Керуючи кермом, під’їжджати куди-небудь. 2. перех. Керуючи кермом, підводити що-небудь кудись, до чогось, доводити до якогось місця.
Словник української мови в 11 томах