Значення в інших словниках
-
приязний —
Прихильний, дружній, привітний, доброзичливий; П. приємний.
Словник синонімів Караванського
-
приязний —
див. Добрий; дружній
Словник синонімів Вусика
-
приязний —
[прийазнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
приязний —
-а, -е. Який виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до кого-небудь; дружелюбний, привітний. || Доброзичливий, дружній (про почуття, стосунки і т. ін.). || Який приносить задоволення; приємний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приязний —
ПРИ́ЯЗНИЙ, а, е. Який виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до кого-небудь; привітний. Ото і зосталась я у Мотрі. Вона така добра, приязна (Панас Мирний); // Доброзичливий, дружній (про почуття, стосунки і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
приязний —
ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙ рідше; ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев.
Словник синонімів української мови
-
приязний —
При́язний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
приязний —
ПРИ́ЯЗНИЙ, а, е. Який виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до кого-небудь; дружелюбний, привітний. Ото і зосталась я у Мотрі. Вона така добра, приязна (Мирний, І, 1954, 75); // Доброзичливий, дружній (про почуття, стосунки і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах
-
приязний —
Приязний, -а, -е 1) Расположенный, дружелюбный. Ти був батькові противніщий, а до його був батько приязніший. Н. Вол. у. 2) Любезный кому. Юрий славний, Богові святому приязний. Драг. 37.
Словник української мови Грінченка