Значення в інших словниках
-
проворкотати —
див. сказати
Словник синонімів Вусика
-
проворкотати —
-очу, -очеш і проворкотіти, -очу, -отиш, док. 1》 неперех. Те саме, що проворкувати 1). 2》 перех. і без додатка, перен. Те саме, що проворкувати 2). 3》 перех. і без додатка, перен. Пробурчати, промурмотати, виражаючи невдоволення чим-небудь, гнів і т. ін. || рідко. Сказати що-небудь тихо, невиразно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проворкотати —
ПРОВОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОВОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. 1. Те саме, що проворкува́ти 1. 2. що і без прям. дод., перен. Те саме, що проворкува́ти 2. Кошкін подивився скоса на Женю і проворкотів: “Струни рук і сердець почуттєві .. ” (І.
Словник української мови у 20 томах
-
проворкотати —
БУРЧА́ТИ розм. (сердито, докучливо і звичайно неголосно висловлювати своє невдоволення), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., ВОРКОТА́ТИ (ВОРКОТІ́ТИ) розм. рідше; БУ́РКАТИ розм., МИ́РКАТИ розм. (уривчасто, час від часу). — Док.
Словник синонімів української мови
-
проворкотати —
ПРОВОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОВОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. 1. неперех. Те саме, що проворкува́ти 1. 2. перех. і без додатка, перен. Те саме, що проворкува́ти 2. Кошкін подивився скоса на Женю і проворкотів: «Струни рук і сердець почуттєві..» (Мур.
Словник української мови в 11 томах