Значення в інших словниках
-
прогарчати —
див. сказати
Словник синонімів Вусика
-
прогарчати —
-чу, -чиш, док. 1》 неперех. Видати низькі погрозливі звуки (про собак і деяких інших тварин). 2》 неперех., перен. Видати, утворити звуки, що нагадують гарчання (про механізми, інструменти і т. ін.). 3》 перех., перен., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прогарчати —
ПРОГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Видати низькі погрозливі звуки (про собак і деяких інших тварин). 2. перен. Видати, утворити звуки, що нагадують гарчання (про механізми, інструменти і т. ін.). Мимо воріт несподівано прогарчав ворожий танк (О.
Словник української мови у 20 томах
-
прогарчати —
СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст.
Словник синонімів української мови
-
прогарчати —
ПРОГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Видати низькі погрозливі звуки (про собак і деяких інших тварин). 2. неперех., перен. Видати, утворити звуки, що нагадують гарчання (про механізми, інструменти і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах
-
прогарчати —
Прогарчати, -чу, -чи́ш гл. Проворчать. Щука узяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс. Стор. МПр. 85.
Словник української мови Грінченка