Значення в інших словниках
-
прогнилий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прогнити. || у знач. прикм. || у знач. ім. прогниле, -лого, с., перен. Те, що деградувало, занепало.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прогнилий —
ПРОГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прогни́ти. Прогнилі від сирості дошки; // у знач. прикм. На сучку верби висів прогнилий ятір (Григорій Тютюнник); Напевне, здригнулася і прогнила душа штаб-ротмістра...
Словник української мови у 20 томах
-
прогнилий —
ПРОГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прогни́ти. Прогнилі від сирості дошки; Капіталізм — наскрізь прогнила система, що відживає свій вік (Рад. Укр., 3.VIII 1961, 4); // У знач. прикм. На сучку верби висів прогнилий ятір (Тют.
Словник української мови в 11 томах