прогоряти —
Згоряти, перегоряти; П. не мати щастя; дк. ПРОГОРІТИ, збанкрутувати, розоритися; (спійматися на гарячому) погоріти, спалитися.
Словник синонімів Караванського
прогоряти —
-яю, -яєш і рідко прогорати, -аю, -аєш, недок., прогоріти, -рю, -риш, док. 1》 Повністю обвуглюватися або згоряти. || Закінчувати горіти. 2》 Продірявлюватися внаслідок дії вогню; пропалюватися. || Утворюватися внаслідок дії вогню (про діру). 3》 тільки док.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прогоряти —
ПРОГОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРОГОРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Повністю обвуглюватися або згоряти. В армії сховався [Юрайда] до офіцерської полкової кухні і не раз у нього прогоряла печеня (С. Масляк, пер. з тв.
Словник української мови у 20 томах
прогоряти —
ЗГОРІ́ТИ (знищитися вогнем), СПАЛИ́ТИСЯ, ПРОГОРІ́ТИ, ПЕРЕГОРІ́ТИ, ВИ́ГОРІТИ, СПОПЕЛІ́ТИ, ЗДИ́МІТИ (ЗДИМІ́ТИ) діал. (до кінця, до останку). — Недок.
Словник синонімів української мови
прогоряти —
ПРОГОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРОГОРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Повністю обвуглюватися або згоряти. В армії сховався [Юрайда] до офіцерської полкової кухні і не раз у нього прогоряла печеня (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл.
Словник української мови в 11 томах