Орфографічний словник української мови

просичати

просича́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. просичати — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  2. просичати — -чу, -чиш, док. 1》 неперех. Видати сичання (про змію і т. ін.). || Видати звук, що нагадує сичання змії. 2》 перех. і без додатка, перен. Вимовити звук "с-с-с", "цсс" і т. ін. || Промовити сичавим (перев. від злості, роздратування) голосом. 3》 неперех. Сичати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просичати — ПРОСИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. без прям. дод. Видати сичання (про змію і т. ін.). Гадюка просичала; // Видати звук, що нагадує сичання змії. Знову було напружено тихо, тільки дзюрчала в рівчаку вода і десь зовсім близько просичав паровоз (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  4. просичати — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст.  Словник синонімів української мови
  5. просичати — ПРОСИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Видати сичання (про змію і т. ін.); // Видати звук, що нагадує сичання змії. Знову було напружено тихо, тільки дзюр-чала в рівчаку вода і десь зовсім близько просичав паровоз (Рибак, Зброя.., 1943, 112). 2. перех.  Словник української мови в 11 томах
  6. просичати — Просича́ти, -чу́, -чи́ш гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.  Словник української мови Грінченка