прощальник —
-а, ч., заст. Козак, що влаштовував прощальну гулянку перед тим, як іти в ченці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прощальник —
ПРОЩА́ЛЬНИК, а, ч., іст. Козак, що влаштовував прощальну гулянку перед тим, як іти в ченці. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого монастиря (П. Куліш); Прощається з світом Покута.
Словник української мови у 20 томах
прощальник —
Проща́льник, -ка м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса.
Словник української мови Грінченка