Значення в інших словниках
-
підвіконня —
[п'ідв'ікон':а] -н':а, р. мн. -он'
Орфоепічний словник української мови
-
підвіконня —
-я, с. Нижня частина віконного отвору (дошка, плита і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підвіконня —
ПІДВІКО́ННЯ, я, с. Нижня частина віконного отвору (дошка, плита і т. ін.). Окремі великі краплини, зриваючись з даху, били по зовнішньому, критому залізом підвіконню (І. Сенченко); Обома руками сперся [Каргат] на підвіконня, розглядаючи краєвид, що відкрився звідси (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови у 20 томах
-
підвіконня —
ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П.
Словник синонімів української мови
-
підвіконня —
Підвіко́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підвіконня —
ПІДВІКО́ННЯ, я, с. Нижня частина віконного отвору (дошка, плита і т. ін.). Окремі великі краплини, зриваючись з даху, били по зовнішньому, критому залізом підвіконню (Сенч., Опов.
Словник української мови в 11 томах