піддача — Орфографічний словник української мови

піддача — -і, ж., розм. Дія за знач. піддавати, піддати. На піддачу — додатково до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
піддача — ПІДДА́ЧА, і, ж., розм. Дія за знач. піддава́ти, підда́ти. ◇ (1) На підда́чу – додатково до чого-небудь. Коли я бачу, як на небі туча тучить, – душу всю мою озвучить громом гніву! – й на піддачу блискавками намогучить (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
піддача — ПІДДА́ЧА, і, ж., розм. Дія за знач. піддава́ти, підда́ти. Хвороба ця — відрив од живого життя мас, безхребетність, безгрунтовність. Словник української мови в 11 томах