піддача

ПІДДА́ЧА, і, ж., розм.

Дія за знач. піддава́ти, підда́ти.

◇ (1) На підда́чу – додатково до чого-небудь.

Коли я бачу, як на небі туча тучить, – душу всю мою озвучить громом гніву! – й на піддачу блискавками намогучить (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. піддача — підда́ча іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. піддача — -і, ж., розм. Дія за знач. піддавати, піддати. На піддачу — додатково до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піддача — ПІДДА́ЧА, і, ж., розм. Дія за знач. піддава́ти, підда́ти. Хвороба ця — відрив од живого життя мас, безхребетність, безгрунтовність.  Словник української мови в 11 томах