піддача

підда́ча

-і, ж., розм.

Дія за знач. піддавати, піддати.

На піддачу — додатково до чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. піддача — підда́ча іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. піддача — ПІДДА́ЧА, і, ж., розм. Дія за знач. піддава́ти, підда́ти. ◇ (1) На підда́чу – додатково до чого-небудь. Коли я бачу, як на небі туча тучить, – душу всю мою озвучить громом гніву! – й на піддачу блискавками намогучить (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
3. піддача — ПІДДА́ЧА, і, ж., розм. Дія за знач. піддава́ти, підда́ти. Хвороба ця — відрив од живого життя мас, безхребетність, безгрунтовність.  Словник української мови в 11 томах