Орфографічний словник української мови

підкараулювати

підкарау́лювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкараулювати — див. стежити  Словник синонімів Вусика
  2. підкараулювати — -юю, -юєш, недок., підкараулити, -лю, -лиш, док., перех. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь. || перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкараулювати — ПІДКАРАУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь. Редакція науково-популярного збірника ”Катера і яхты”, яка тривалий час шукала зустрічі з невловимим капітаном...  Словник української мови у 20 томах
  4. підкараулювати — ПІДКАРАУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь; // перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій.  Словник української мови в 11 томах