підкараулювати
ПІДКАРАУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.
Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь.
Редакція науково-популярного збірника ”Катера і яхты”, яка тривалий час шукала зустрічі з невловимим капітаном, нарешті взяла у нього інтерв'ю, для чого спеціальному кореспонденту збірника довелося кілька днів підкараулювати теплохід у порту (з газ.);
// перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій.
Словник української мови (СУМ-20)