підкараулювати

ПІДКАРАУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь;

// перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій.

Треба, звичайно, пам’ятати, що ворог нас підстерігає на кожному кроці і зробить ще силу спроб скинути нас всіма шляхами (Ленін, 39, 1973, 381).

Значення в інших словниках

1. підкараулювати — підкарау́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підкараулювати — див. стежити  Словник синонімів Вусика
3. підкараулювати — -юю, -юєш, недок., підкараулити, -лю, -лиш, док., перех. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь. || перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підкараулювати — ПІДКАРАУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь. Редакція науково-популярного збірника ”Катера і яхты”, яка тривалий час шукала зустрічі з невловимим капітаном...  Словник української мови у 20 томах