підкараулювати

підкарау́лювати

-юю, -юєш, недок., підкараулити, -лю, -лиш, док., перех.

Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь.

|| перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій.

Значення в інших словниках

1. підкараулювати — підкарау́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підкараулювати — див. стежити  Словник синонімів Вусика
3. підкараулювати — ПІДКАРАУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь. Редакція науково-популярного збірника ”Катера і яхты”, яка тривалий час шукала зустрічі з невловимим капітаном...  Словник української мови у 20 томах
4. підкараулювати — ПІДКАРАУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Затаївшися, чекати появи кого-, чого-небудь; // перен. Таємно стежачи за ким-, чим-небудь, вичікувати слушного моменту для якихось дій.  Словник української мови в 11 томах