підмовник —
-а, ч. Той, хто підмовляє кого-небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підмовник —
ПІДМО́ВНИК, а, ч. Той, хто підмовляє кого-небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін. Ревів зварйований підмовниками натовп, ніхто не хотів приглушити злого, розшарілого чортика в душі (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
підмовник —
ПІДБУ́РЮВАЧ, ПРОВОКА́ТОР, ПАЛІ́Й, НАМО́ВНИК, ПІДМО́ВНИК, НАПРА́ВНИК розм., ІНСПІРА́ТОР книжн. Недаремно говориться, що підбурювачі завжди знайдуться, а трапиться потім.. з того лихо — всі в кущі (Ю.
Словник синонімів української мови
підмовник —
ПІДМО́ВНИК, а, ч. Той, хто підмовляє кого-небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін.
Словник української мови в 11 томах