підмовник

ПІДМО́ВНИК, а, ч. Той, хто підмовляє кого-небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін.

Значення в інших словниках

1. підмовник — підмо́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. підмовник — -а, ч. Той, хто підмовляє кого-небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмовник — ПІДМО́ВНИК, а, ч. Той, хто підмовляє кого-небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін. Ревів зварйований підмовниками натовп, ніхто не хотів приглушити злого, розшарілого чортика в душі (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
4. підмовник — ПІДБУ́РЮВАЧ, ПРОВОКА́ТОР, ПАЛІ́Й, НАМО́ВНИК, ПІДМО́ВНИК, НАПРА́ВНИК розм., ІНСПІРА́ТОР книжн. Недаремно говориться, що підбурювачі завжди знайдуться, а трапиться потім.. з того лихо — всі в кущі (Ю.  Словник синонімів української мови