підмовник
ПІДМО́ВНИК, а, ч.
Той, хто підмовляє кого-небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін.
Ревів зварйований підмовниками натовп, ніхто не хотів приглушити злого, розшарілого чортика в душі (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)