Орфографічний словник української мови

підпільниця

підпі́льниця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підпільниця — -і. Жін. до підпільник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підпільниця — ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до підпі́льник. Коли б хтось з її знайомих з'явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Л. Смілянський); Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний...  Словник української мови у 20 томах
  3. підпільниця — ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до підпі́льник. Коли б хтось з її знайомих з’явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Сміл., Сад, 1952, 238); Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний...  Словник української мови в 11 томах