підпільниця

підпі́льниця

-і.

Жін. до підпільник.

Значення в інших словниках

1. підпільниця — підпі́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. підпільниця — ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до підпі́льник. Коли б хтось з її знайомих з'явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Л. Смілянський); Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний...  Словник української мови у 20 томах
3. підпільниця — ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до підпі́льник. Коли б хтось з її знайомих з’явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Сміл., Сад, 1952, 238); Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний...  Словник української мови в 11 томах