підпільниця
ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до підпі́льник.
Коли б хтось з її знайомих з'явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Л. Смілянський);
Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний Ю. Смоличем з любов'ю. Катря – дисциплінована підпільниця, яка вміє переборювати всі труднощі (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)