раджа —
-і, ч. У Стародавній Індії – правитель держави; від часів середньовіччя і до 1950 р. – князівський титул і особа, що мала цей титул.
Великий тлумачний словник сучасної мови
раджа —
Князь індуський
Словник чужослів Павло Штепа
раджа —
РА́ДЖА, і, ч. У стародавній Індії – правитель держави; з часів середньовіччя і до 1950 р. – князівський титул і особа, що мала цей титул. У середині XIX ст.
Словник української мови у 20 томах
раджа —
ра́джа (санскр. – цар) у Стародавній Індії правитель держави, з часів середньовіччя і до проголошення країни республікою (1950 р.) – князівський титул. Інша назва – рао.
Словник іншомовних слів Мельничука
раджа —
Титул місцевих правителів у Індії; дружина р. — рані.
Універсальний словник-енциклопедія
раджа —
Раджа́, -джі́, -дже́ю; ра́джі, радж; і ра́джів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
раджа —
РА́ДЖА, і, ч. У стародавній Індії — правитель держави; з часів середньовіччя і до 1950 р. — князівський титул і особа, що мала цей титул. В середині XIX ст.
Словник української мови в 11 томах