радонька

ра́донька

іменник жіночого роду

порада; обговорення

нар.-поет.

Значення в інших словниках

1. радонька — РА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ра́да 1, 2. – Ой умер старий батько І старенька мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? (Т. Шевченко); Закрякали ворононьки над Батурином, Ідуть козаки на радоньку з паном гетьманом (Л. Боровиковський).  Словник української мови у 20 томах
2. радонька — РА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ра́да 1, 2. — Ой умер старий батько І старенька мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? (Шевч., II, 1963, 176); Закрякали ворононьки над Батурином, Ідуть козаки на радоньку з паном гетьманом (Бор., Тв., 1957, 84).  Словник української мови в 11 томах
3. радонька — Радонька, радочка, -ки ж. ум. отъ рада.  Словник української мови Грінченка