Орфографічний словник української мови

ремінчик

ремі́нчик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ремінчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до ремінь 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Мушк., День..  Словник української мови в 11 томах
  4. ремінчик — Ремінчик, -ка м. ум. отъ ремінь.  Словник української мови Грінченка