ремінчик

ремі́нчик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до ремінь 1).

Значення в інших словниках

1. ремінчик — ремі́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. ремінчик — РЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ре́мінь 1. Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Мушк., День..  Словник української мови в 11 томах
4. ремінчик — Ремінчик, -ка м. ум. отъ ремінь.  Словник української мови Грінченка