Значення в інших словниках
-
рецидив —
Вороття, поворот, (тифу) повернення, повторення; ЮР. повторне скоєння злочину; мн. РЕЦИДИВИ, (поганства) залишки, пережитки.
Словник синонімів Караванського
-
рецидив —
-у, ч. 1》 мед. Повернення або повторення хвороби в типовій формі зразу після одужання або в період одужання. 2》 Повторний вияв чого-небудь. 3》 юр. Повторне (чи неодноразове) вчинення злочину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рецидив —
Наворот, зворот, повтор
Словник чужослів Павло Штепа
-
рецидив —
РЕЦИДИ́В, у, ч. 1. мед. Повернення або повторення хвороби в типовій формі відразу після одужання або в період одужання. Особливо небезпечні для здоров'я дитини наступні приступи (рецидиви) хвороби [ревматизму]...
Словник української мови у 20 томах
-
рецидив —
рециди́в (від лат. recidivus – той, що відновлюється) 1. Повернення хвороби, її повторення в типовій формі зразу після одужання або в період одужання. 2. юрид. Повторне (чи не одноразове) вчинення злочину. 3. Повернення, повторення будь-якого явища після удаваного його зникнення.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
рецидив —
Повернення до злочинної діяльності, повторне вчинення певного злочину особою, раніше покараною за подібне правопорушення.
Універсальний словник-енциклопедія
-
рецидив —
Рециди́в, -ву; -ди́ви, -вів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рецидив —
РЕЦИДИ́В, у, ч. 1. мед. Повернення або повторення хвороби в типовій формі зразу після одужання або в період одужання. Особливо небезпечні для здоров’я дитини наступні приступи (рецидиви) хвороби [ревматизму]...
Словник української мови в 11 томах
-
рецидив —
рос. рецидив повторне здійснення злочину особою, яка раніше відбула покарання за такий самий або за інший злочин.
Eкономічна енциклопедія